Український портал Діз.Укр
Портал Діз.Укр » Новини » Політика » Саміт Україна-ЄС: з чим Мішель і фон дер Ляєн їдуть до Зеленського

Саміт Україна-ЄС: з чим Мішель і фон дер Ляєн їдуть до Зеленського


Фото: DW Київ активно наполягає на оновленні угоди про асоціацію

23-й саміт Україна-ЄС у Києві обіцяє принести низку конкретних результатів, зокрема підписання трьох важливих угод. DW розбиралася, за що керівники ЄС планують хвалити і за що критикувати Зеленського.


Головна подія року у відносинах між Україною і ЄС відбудеться 12 жовтня - у Києві пройде 23-й саміт Україна-ЄС. Брюссель на ньому представлятимуть президент Європейської Ради Шарль Мішель і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, Україну - президент Володимир Зеленський.
Традиційно на саміті велику увагу приділять питанням безпеки, тобто Донбасу та Криму. У Брюсселі хочуть обговорити, як можуть більше допомогти Україні протидіяти гібридним загрозам. Важливою темою буде і економіка, зокрема інвестиційний пакет. Це частина пропозиції для країн "Східного партнерства", яку планують затвердити на саміті цієї програми у грудні цього року. На Україну має припасти 6,5 мільярда євро інвестицій, заявило джерело DW у ЄС. Ця цифра включає як гранти та гарантії від Євросоюзу, так і приватні кошти, які цей план дозволить залучити.

Володимир Зеленський і Шарль Мішель на минулому саміті Україна-ЄС у Брюсселі
[url="]
Спільний авіаційний простір між ЄС і Україною
"Наша амбіція - продовжувати будувати тісніші зв'язки з Україною", - заявив високопосадовець ЄС напередодні саміту. На практиці для цього в Києві у вівторок, як очікується, підпишуть одразу три угоди. Перша з них - про Спільний авіаційний простір між Євросоюзом і Україною.
Його ще називають "авіаційним безвізом", він передбачає взаємне відкриття ринків пасажирських, вантажних і поштових авіаперевезень. Переговори щодо нього провели ще у 2007-2013 роках. Проте підписання угоди було заблоковане через спір між Великобританією та Іспанією довкола аеропорту Гібралтару. Перепона зникла лише після остаточного "розлучення" Лондона з ЄС.  У червні свою згоду на авіаційний безвіз дала Рада ЄС.
Гроші від ЄС на науку та культуру в Україні
Ще дві угоди передбачають асоціацію України з двома програмами ЄС. Перша - це програма фінансування досліджень та інновацій Horizon Europe. Загальний її обсяг на 2021-2027 роки становитиме 95,5 мільярда євро. Підписана під час саміту угода дозволить українським дослідницьким організаціям подаватися на участь у Horizon Europe.
Друга програма - Creative Europe - має бюджет у майже 2,5 мільярда євро на сім років. Вона спрямована на організації, які займаються різними видами мистецтв, наприклад, музикою, літературою, архітектурою, або виробляють фільми та інший аудіовізуальний контент.

Для Урсули фон дер Ляєн зустріч у Києві стане першим самітом Україна-ЄС, адже попереднього разу вона була на самоізоляції через бельгійські антикоронавірусні правила
Оцінка досягнень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського, Київ активно наполягає на оновленні угоди про асоціацію. Аргументують це тим, що документ погоджували давно, і тепер він не в усьому відповідає вимогам сьогодення. Оновити у Києві хочуть не тіло угоди, а додатки до неї, адже це набагато простіший шлях.
У Брюсселі великого ентузіазму не виказують, однак і не кажуть "ні". У підсумку сторони пішли звичним для ЄС тривалим бюрократичним шляхом. На саміті у жовтні 2020 року вирішили провести оцінку досягнень угоди про асоціацію. На теперішній зустрічі Україна та ЄС представлять свої оцінки - ці документи є внутрішніми, публікуватися не будуть. Після цього обидві сторони погодять спільну оцінку, яку хочуть представити вже на саміті Україна-ЄС у 2022 році.
Ідея оцінки - з'ясувати, що працювало добре, а де є потреба у змінах. Кінцевим продуктом мають стати рекомендації, як покращити саму угоду та її імплементацію. Водночас у Брюсселі наголошують, що угода вже передбачає впровадження в Україні 70 відсотків усього права ЄС. "Тому є досі великий невикористаний потенціал у цій угоді", - заявив кореспонденту DW один з високопосадовців у структурах ЄС. За його словами, ціль оцінки - не відкрити угоду про асоціацію для внесення змін до неї, а знайти, як покращити її імплементацію. Джерело DW додало, що судова реформа, транспорт, охорона довкілля, трудове право - це сфери, де наближення до норм ЄС "могло би бути ще покращеним".
Судова реформа та боротьба з корупцією
Саме такі формулювання є типовими, коли в Брюсселі хочуть показати, що очікують від країн-партнерів кращих результатів. Найбільше невдоволення у ЄС вже традиційно викликають питання реформ у сфері верховенства права. "Особливе значення я відведу всеохопній і послідовній імплементації судової реформи та продовженню боротьби з корупцією. Обидві мають ключове значення", - зазначив інший високопосадовець ЄС.
Тривалий час до Києва були серйозні запитання щодо судової реформи. Передусім ішлося про перезапуск Вищої ради правосуддя (ВРП) і Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Утім, в останні кілька місяців в Україні ухвалили необхідні закони. Непоміченим на саміті в Києві це не залишиться. "Ми привітаємо певний прогрес, досягнутий останнім часом у судовій реформі (…) Тепер ми очікуємо на дуже швидкісну імплементацію цих законів", - говорить чиновник ЄС. Ідеться передусім про створення Етичної ради при ВРП, призначення членів якої не може відбутися вже кілька тижнів.
У яких іще питаннях ЄС очікує на швидший прогрес від України? На першому місці в Брюсселі називають реформу Конституційного суду (КСУ), зокрема створення "прозорих процесів відбору майбутніх суддів" КСУ.
Крім того, представники ЄС на саміті планують висловити підтримку законопроєкту про реформу Служби безпеки України, яка має забрати у спецслужби непритаманні їй функції. Водночас у Брюсселі застерігають, що під час дискусій у Верховній Раді "позитивні елементи" цієї реформи не повинні зникнути з документа.
Ще одне "вічне" питання - боротьба з корупцією. Для ЄС ключовим моментом зараз є відбір керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). "Важливо, щоб цей відбір завершили прозоро та за принципом найкращої відповідності посаді", - зазначив один з брюссельських чиновників. Як повідомлялося, за кілька днів до саміту засідання комісії з обрання керівника САП не відбулося через відсутність кворуму.
Гості з Євросоюзу вкажуть Зеленському і на важливість реформ корпоративного управління держпідприємств. На нерозуміння та критику на Заході наштовхнулися передусім події в "Нафтогазі", яка почалися з призначення Юрія Вітренка головою правління, коли уряд на короткий час призупинив повноваження членів наглядової ради.
Оскільки Україна - суверенна держава, то критика ЄС може висловлюватися у форматі порад і побажань. Водночас у Брюсселі приділяють увагу тому, щоб критика не звучала надто гостро, а досягнення Києва визнавалися. Як зазначає один з високопосадовців ЄС, Мішель і фон дер Ляєн у Києві "точно підтвердять критично важливу роль президента Зеленського та його уряду в досягненні прогресу в реформах в Україні та наголосять на необхідності реалізації цього процесу".
Джерело: Українська служба DW

Коментарі

Авторизуйтесь або зареєструйтеся,
щоб залишати коментарі