Український портал Діз.Укр
Портал Діз.Укр » Новини » Латинізація української мови: чи варто cпробувати?

Латинізація української мови: чи варто cпробувати?


Фото: DW Дебати навколо ідеї латинізації української мови час від часу спалахують досі

Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов виступив за перехід в Україні на латинку. Щоправда, в українській історії всі подібні спроби досі були невдалими. Чи варто порушувати це питання знову?


В Україні знову спалахнула дискусія про перехід української мови на латинський алфавіт. Цей тренд задав секретар Ради нацбезпеки й оборони України (РНБО) України Олексій Данілов. "Я вважаю, що це буде одна з фундаментальних речей, що нам треба позбавитися кирилиці й перейти на латиницю", - заявив Данілов в інтерв'ю "Радіо Свобода". Він, однак, не пояснив, чому такий крок може бути корисним для України.
Латинізації української через польський та чеський алфавіт
А втім, ідея перевести українську мову на латинський алфавіт не нова. У XIX столітті ця ідея навіть переросла в так звану "азбучну війну" після оприлюднення 1834 року праці українського вченого Йосипа Лозинського "Про впровадження польської абетки до руської писемності". На думку Лозинського, за допомогою латиниці можна повніше й точніше відобразити характер української мови. В основу своєї абетки він поклав польський правопис.
"Усе це тому, що на початку XIX столітті українське духівництво у Галичині погано володіло кирилицею, - пояснює у розмові з DW кандидат філологічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України Олександр Скопненко. - Навіть зафіксований таки випадок, що селянин подавав до суду на священника через те, що йому не могли видати копії свідоцтва про народження його батька. Священник виправдовувався перед церковною консисторією, що він не може читати кирилицею". За словами Скопенка, спроба латинізувати українську мову тоді зазнала невдачі, оскільки було загальне суспільне несприйняття цієї ідеї.
У середині XIX століття були намагання австрійського уряду запровадити латинку для української мови. Зокрема, 1852 року з'явився указ тодішнього австрійського імператора Франца Йозефа I, в якому йшлося, що всі україномовні подання до галицьких судів мають бути написані латинськими літерами. Але така практика також не прижилася.
Наступна спроба латинізації українського правопису датується 1859 роком. Чеський філолог Йосиф Їречек запропонував використовувати для української мови чеський алфавіт з кількома польськими літерами. За його задумом, латинізація мала сприяти творенню української як сучасної мови та захистити її від застарілих церковнослов'янських та тодішніх нових російських впливів. Для впровадження ідеї навіть створили відповідну комісію при міністерстві культури й освіти Австрійської імперії.
"Це знову викликало збурення у суспільстві і українці, які і тоді мали розрізненні політичні погляди, об’єдналися й відстоювали в Галичині ідею використання кирилиці, яка має тисячолітню історію. Вони аргументували тим, що в Східній Європі кирилиця поширилися саме з Києва і є величезним культурним пластом", - наголошує Олександр  Скопненко. Зрештою від чергової спроби латинізації української мови знову довелося відмовитися.
Комунізм та сучасні ідеї латинізації українського алфавіту
У ХХ столітті до ідеї з переведення української мови на латинку повернулися знову. Зокрема, зробити це пропонував відомий українських прозаїк Сергій Пилипенко. 1923-го року він опублікував статтю українською мовою латинськими літерами "Odvertyj lyst do vsih, xto cikavyt’sja cijeju spravoju". В ній Пилипенко пропагував ідею, що уніфікація алфавітів - справа неминуча й станеться в недалекому майбутньому.
На його думку, людство має писати однаково, щоб менше марнувати час на ознайомлення з іншими мовами. Пилипенко вважав, що рано чи пізно взагалі виникне єдина інтернаціональна мова. "Сергій Пилипенко був комуністом і сповідуючи комуністичну ідеологію, він вважав, що це наблизить українську мову до ідеалів комунізму", - зауважує Скопенко.
Дебати навколо ідеї латинізації української мови час від часу спалахують досі. У 2018 році тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав до дискусії про запровадження в країні паралельно латинської та кириличної абетки. За словами міністра, до такої ідеї його підштовхнув польський історик та журналіст Зємовіт Щерек. "Наша мета - формування української політичної нації, тому маємо працювати на те, що нас об'єднує, а не роз'єднує. З іншого боку, чому б не подискутувати?", - написав тоді Клімкін на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.
Павло Гриценко: з науковцями не радилися
Нині ж Клімкін критично поставився до пропозиції секретаря РНБО Олексія Данілова, заявивши, що не є фанатом переходу на латинський алфавіт. "Вважаю, що кирилиця є частиною нашої ДНК абсолютно незалежно від російської… Якщо ми починаємо дискутувати про перехід на латиницю, щоб ще далі відійти від Росії, то це грає тільки на логіку Путіна", - переконаний колишній міністр закордонних справ України. На його думку, перехід на латиницю не зробить українців автоматично більш передовими та прогресивними.
Категорично проти ініціативи перейти з кирилиці на латиницю виступають українські науковці. Директор Інституту української мови НАН України, професор Павло Гриценко радить представникам влади перед тим, як оголошувати подібні ініціативи радитися з науковцями та вивчити історію української мови.
"Ані в 2018 році, ані зараз до нас ніхто з представників влади не звертався за аналізом і порадою", - каже у розмові з DW Гриценко. Ініціаторам переходу на латиницю він нагадав, що "Київ - це мати міст руських". "Це великий пласт культури, а цей культурний вплив недооцінюють і намагаються ігнорувати", - застеріг Гриценко.
Джерело: Українська служба DW

Коментарі

Авторизуйтесь або зареєструйтеся,
щоб залишати коментарі